Сьогодні, 29 вересня, Україна і світ схиляють голови в скорботі, вшановуючи пам'ять жертв Бабиного Яру — одного з найбільших місць масових розстрілів і всесвітнього символу нацистського Голокосту. Тільки за два дні, 29–30 вересня 1941 року, в урочищі з лютою жорстокістю було вбито понад 33 тисячі людей, а за роки окупації Києва ця цифра сягнула до ста тисяч – євреїв, ромів, військовополонених, дітей, усіх, кого нацистський режим вирішив звести зі світу.

Мистецтво театру не має права мовчати про біль, який змінює історію людства. Сцена — це простір, де болючі рани минулого стають застереженням для майбутнього, де проростає пам'ять, яку неможливо знищити жодним тоталітарним режимом.

Зберігати пам'ять про кожне обірване життя — наш спільний моральний обов'язок. Доки ми пам'ятаємо — зло не має шансу повторитися.