ВОЛИНСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ОБЛАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВОЛИНСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ОБЛАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Волинський обласний музично-драматичний театр створено 1939 року за Ухвалою Ради Народних комісарів УРСР. Основою творчого складу стала трупа Волинського українського театру, що діяв попереднє десятиріччя ( 1928 – 1939 р. р.) під орудою Миколи Певного, вихованця Миколи Садовського й Панаса Саксаганського. До професіоналів та досвідчених аматорів долучилися актори різних театрів України. Художнє керівництво доручено М. Друкареві, директором став І. Журавльов. Виставою „Платон Кречет” О. Корнійчука 29 лютого 1940 року відкрилася завіса нового театру. На розширення творчих можливостей позитивно вплинуло поповнення колективу молоддю – випускним акторським курсом Київського театрального інституту. У зв’язку з початком війни у 1941 році театр був змушений зупинити свою діяльність, котра поновилася з просуванням фронту на Схід.

Згідно урядової постанови 1945 р. до Луцька був переведений Миргородський пересувний театр ім. Т. Г. Шевченка, колективи об’єдналися, творчий склад збагатився непересічними індивідуальностями Г. Канішевського, М. Морозова, В. Чуприни, П. Весклярова, Ф. Балабухи, М. Клименко, Н. Фіалко. Головним режисером став заслужений артист Казахської РСР Б. Лур’є, який керував театром до 1972 року. Відомий український режисер В. Грипич свої перші кроки зробив саме на волинській сцені. І в цей період, і в наступний, коли художнє керівництво очолив Е. Ольшевський, а цензурування репертуару посилилося, основою афіші залишалися кращі зразки української, російської та зарубіжної драматургії з долученням п’єс радянських авторів, в тому числі й музичних вистав. Помітними подіями були постановки п’єс: „Лісова пісня” Лесі Українки, „За двома зайцями”, „Циганка Аза” М. Старицького, „Без вини винні” О. Островського, „Ревізор” М. Гоголя, „Живий труп” Л. Толстого, „Порт Артур” О. Степанова, „Марія Тюдор” В. Гюго, „Мірандоліна” К. Гольдоні, „Украдене щастя” І. Франка, „Відставний жених” за Г. Квіткою-Основ’яненком /музика Я. Цегляра/, „Ефект Везувію” М. Зарудного/музика І. Поклада/.

Крім плідної роботи чергових режисерів В. Суркова, О. Сугака, А. Мельничука та М. Ілляшенка, який з 1986 року очолює художнє керівництво, театр активно залучає молодих запрошених режисерів, що дозволяє отримувати цікавий художній результат і розвиває пластичність творчого складу. „Забути Герострата” Г. Горіна, „Дім Бернарди Альби” Ф.-Г. Лорки, „Одержима”, „Орія” та „Бояриня” Лесі Українки, „Плаха” Ч. Айтматова, „Лісістрата” Аристофана, „Гайдамаки” за Шевченком, „Зрізані троянди в замерзлому саду” А. Касони, „Сон князя Святослава” І. Франка, „Чорна Рада” П. Куліша – вистави, які щоразу підтверджують послідовне сходження колективу на новий рівень мислення. В актуальний період дотримання обраного напрямку забезпечує співпраця директора-художнього керівника Б. Берези з відомими режисерами Ф. Стригуном та П. Ластівкою. „Наталка Полтавка” І. Котляревського, М. Лисенка, „Неаполь – місто попелюшок” Н. Ковалик, „Тригрошова опера” Б. Брехта, К. Вейля, „Мартин Боруля”, „Суєта” І . Карпенка-Карого, „У. Б. Н.” Г. Тельнюк, „Приборкання норовливої” В. Шекспіра, „Без вини винні” О. Островського, „Моя чарівна леді” А. Дж. Лернера, Ф. Лоу – чітко виявляють, як громадянську, так і художню позицію колективу, як драматичний потенціал, так і музикально-пластичне забезпечення його складу.

Серед відомих вистав, які вийшли з 2009 року, режисером яких був заслужений діяч мистецтв України Петро Ластівка, наступні постановки: «Одкровення від Мазепи» за мотивами драми Олелька Островського «Гетьман Іван Мазепа», «Гамлет» та «Ромео і Джульєтта» за Вільямом Шекспіром, «Дон Жуан» Жана-Батиста Мольєра та Вольфганга Амадея Моцарта, та «Назар Стодоля» за Тарасом Шевченком.

Завдяки старанням Богдана Берези прем’єрою вистави «Стіна» Юрія Щербака, моноверсія Миколи Мерзлікіна та Галини Стефанової, режисер – Галина Стефанова, 22 березня 2008 року була відкрита камерна сцена театру. А 4 грудня 2014 року біля її входу, за зібрані колективом гроші, відбулось урочисте відкриття барельєфа засновнику – заслуженому діячу мистецтв України Богдану Березі.

27 лютого 2015 року прем’єрою вистави: «Століття Якова: Перше кохання» Володимира Лиса, режисер – Микола Яремків, колектив театру відзначив 75-річний ювілей.

З жовтня 2016 до липня 2024 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Михайло Ілляшенко, який обіймав цю посаду протягом 1987-2002 р.р. А у вересні 2017 року на місце директора-художнього керівника театру був призначений діючий на той час директор заслужений діяч мистецтв України Анатолій Глива.

В цілому серед випущених у період 2011-2021 рр. такі вистави: «Лісова пісня» Лесі Укранки, режисер – Віталій Денисенко; «Кайдаші» Наталі Дубіни за мотивами Івана Нечуя-Левицького, режисер – Микола Яремків, «Циліндр» Альдо Ніколаї, «Шалом Алейну – мир нам» за мотивами оповідань Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник», режисер – народний артист України Анатолій Романюк; «Різдвяна ніч» Михайла Ілляшенка за Миколою Гоголем та Михайлом Старицьким, «Циганка Аза» Михайла Старицького, «Коханий нелюб» Ярослава Стельмаха, «Життя в кредит (Едіт Піаф)» Юрія Рибчинського та Вікторії Васалатій, режисер – заслужений діяч мистецтв України Михайло Ілляшенко, «Енеїда» Івана Котляревського, сценічна версія Ярослава Ілляшенка, «Лис Микита» за казкою Івана Франка, інсценізація Ярослава Ілляшенка, «Попелюшка» Шарля Перро, «Присмерк» Олега Потурая – постановки режисера Ярослава Ілляшенка, «Химерна Мессаліна» Неди Нежданої та «Лесина містерія» за творами Лесі Українки в постановці режисера – заслуженої артистки України Світлани Органістої і інші.

З вересня 2022 року на посаді директора-художнього керівника театру – заслужений діяч естрадних мистецтв України Сергій Скулинець, який працює дотепер.

У ці роки на великій сцені відбулись такі знакові прем’єри: «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, музика Кирила Стеценка, режисер – Микола Яремків; «Хай живе любов» Александра Фредро, музика Петра Свіста, режисер – народний артист України Олександр Якимчук; «Котигорошко» Анатолія Шияна – режисер Ярослав Ілляшенко, «При ватрі (Пісні України вкрадені росією)» та «Аліса. Повернення в Дивокрай» Дарини Гребенко, «Шахрайки» Наталії Уварової, режисер – заслужена артистка України Світлана Органіста; «Останній Гречкосій», автор і режисер – заслужений діяч мистецтв України Орест Огородник, «Рукавичка» В’ячеслава Полянського та Михайла Євшина, режисер – Владислав Маціюк.

З часу відкриття камерної сцени та дотепер минуло майже два десятилліття, за цей час були різні постановки. Зокрема, «З любов’ю... Оскар» за мотивами Еріка-Емануеля Шмідта, режисер – Дмитро Мельничук, «Замовляю любов» Тетяни Іващенко, режисер – заслужена артистка України Ірина Стежка; «Обережно–жінки!» А. Курейчика, режисер – Людмила Колосович, «Не шукайте ЩАСТЯ, бо я його украв» за Іваном Франком, режисер – Ольга Оноприюк; «Повернення в Соренто» Альдо Ніколаї, режисер – заслужений діяч мистецтв України Михайло Ілляшенко; «Мільйон парашутиків» Неди Нежданої, «Фрекен Жюлі» Августа Юхана Стріндберга, «Долі жіночі або Послання від заробітчанок» Мирона Лисака та Галини Микитюк, режисер – заслужена артистка України Світлана Органіста, «На полі крові» Лесі Українки та «Той, що відчиняє двері» Неди Нежданої, режисер – Владислав Маціюк.

Спільними зусиллями у лютому 2023 року відкрили «Театр в укритті», де відбулась прем’єра постановки «Нескорена» за Ліною Костенко від заслуженої артистки України Людмили Натанчук. Також там відбувались різні заходи. Зокрема, благодійні концерти та марафони. Артисти театру постійно долучаються до різноманітних перформансів та акцій. Беруть участь в благодійних концертах, на яких, зокрема, збирають гроші для колег, які були мобілізовані, або для інших військовослужбовців, на чиї потреби радо відгукуються кожного разу. Свого часу працівниці театру допомагали виготовляти маскувальні засоби. Також є практика виїзду з концертами за кордон, так само як і на гастролі в межах країни.

За сприяння фонду «Тільки разом» влаштовуємо вистави для наших глядачів: школярів, студентів та людей поважного віку. У закладі є підйомник, аби у заклад могли потрапити люди з інвалідністю. У театрі дбають за безпеку глядачів. Є укриття. Співпрацюємо з волинськими ЗМІ: анонси та новини потрапляють на шпальти, як інтернет-видань, так і телеканалів та, свого часу, радіостанцій, серед яких місцеві та загальнонаціональні.

Керівництво театру постійно налагоджує зв’язок з іншими установами, з якими пізніше працюємо в колаборації. Найперше йдеться про навчальні заклади, студенти яких на нашій базі навчаються. При театрі також діє Театральна студія для дітей від 7 й до 15 років, яку урочисто відкрили у січні 2024 року.